 |


|
|
ЧИ ПОТРІБНІ УКРАЇНЦЯМ ДВІ ДЕРЖАВНІ МОВИ?
Мільйони українців напередодні чергових президентських чи парламентських виборів стають свідками розігрування мовного питання в Україні. Знову і знову перед українським народом постає дилема вибору, скільки повинно бути державних мов: одна чи дві?
Ми вам обіцяємо дві державні мови, а після виборів забудемо навіть про українську
Спекулюючи на трагічних історичних обставинах, які склалися внаслідок багатовікового приниження рідної мови українців, насильного ополячування та русифікації українського населення, окремі політичні партії постійно в засобах масової інформації, у виступах своїх представників перед населенням нав'язують людям дискусію про введення другої державної мови, а саме російської, всупереч здоровому глузду та вимогам Конституції України.
Систематично з трибуни Верховної Ради України звучать виступи російською мовою.
Але, вважаю, якщо людина доросла до рівня державного діяча того чи іншого рангу, вона повинна раз і назавжди запам'ятати, що найперший її обов'язок - досконало володіти мовою держави, яка зростила цю людину і вивела на чільні позиції в країні.
Питання повинно ставитися таким чином: якщо парламентарій або керівник того чи іншого рівня неспроможний або не бажає оволодіти державною мовою, то нічого йому робити на державній посаді або варто сидіти і ночами вчити мову.
Так заведено в усіх країнах, які в нас прийнято називати цивілізованими. Особливо це стосується молодих людей, які вирішили працювати на державній службі. Перш за все, молодій людині, котра бере участь у конкурсі на заміщення тієї чи іншої посади, слід запропонувати написати диктант з української мови, а далі, якщо майбутній претендент справився із завданням, дивитися на інші кваліфікаційні вимоги.
Чи справді так важко вивчити українську?
Тепер кілька слів про те, чи насправді така важка для вивчення українська мова. Практика свідчить протилежне: кожна грамотна людина, яка проживає в країні, де абсолютна кількість громадян вважає рідною мову українську, спроможна цією мовою оволодіти. Згадаймо, скільки партноменклатурників раптом різко заговорили українською в 1991 році, прагнучи залишитись на керівних посадах, як швидко згадав про своє володіння українською мовою екс-президент України Леонід Кучма. І таких прикладів безліч. Слід домогтися лише одного: безумовного виконання в Україні "Закону про мови".
Про те, що слов'янина можна навчити іншої словянської мови якщо цього вимагають певні обставини, свідчить факт з педагогічної практики мого батька, вчителя-пенсіонера Віктора Шершня.
- У 80-х роках минулого століття, коли я працював директором школи і викладав російську мову і літературу, - розповідає він.- Навчався в школі хлопчина, м'яко кажучи, невисоких здібностей. На уроках його ніяк неможливо було змусити відповідати російською мовою, і заробляв він свою маленьку "трійку", відповідаючи майже повністю українською мовою. Пройшов певний час, і хлопець пішов служити в армію. Через півроку командування частини, яка дислокувалася у Бердичеві, надало юнакові короткотермінову відпустку. І яким же було моє здивування, коли хлопець при зустрічі зі мною привітався і заговорив російською мовою. Я привітався українською зі своїм колишнім учнем і сказав: "Спасибі твоєму прапорщику, він виявився набагато кращим педагогом за мене".
Відбувалося це ще за компартійних часів, але висновок напрошується один, що нашим можновладцям, які ніяк не бажають спілкуватися державною мовою, не вистачає якраз такого прапорщика, який навчив мого вихованця за півроку російської мови краще, ніж я, дипломований фахівець за сім років.
Проблема не в мовному середовищі, а у вихованні та патріотизмі
Виявляється, проблема заключається не в мовному середовищі, в якому проживає людина, а перш за все у вихованні і патріотизмі. На мою думку, російську мову потрібно вивчати в школах України як предмет, виділити на неї програмні години в необхідному обсязі, адже це є мова сусідньої великої держави. У нас багато спільного з російським народом, але ми - також велика суверенна держава і державна мова у нас повинна бути одна: українська. Ми не повинні забувати про суспільно-моральну гідність, про те, що викликає і підтримує загальну повагу, почуття гордості, бо без цього ніколи не матимем власної гідності і самоповаги.
Я вважаю, що заслуговують поваги люди, які в свій час не змогли з тих чи інших причин досконало вивчити українську мову, але не соромляться оволодівати нею зараз. Заслуговує шани всесвітньо відомий боксер Віталій Кличко, який вільно володіє німецькою та англійською мовами, а зараз наполегливо вдосконалює знання української.
Анна Ахметова чи Анна Ахматова?
Разом з тим соромно стає, коли питання двох державних мов піднімається лідером "Партії регіонів" Віктором Януковичем, який у одному з своїх виступів, агітуючи за другу державну мову, сказав про свою гордість за велику російську поетесу Анну АХМЕТОВУ.
А видатна російська поетеса, Анна Андріївна Горенко, уродженка міста Одеси, ніколи не брала псевдоніму Ахметова, а створювала свої чудові поезії під прізвищем Ахматова. Невідомо, мабуть, прихильникам двох державних мов і те, що навчалася вона у Києві, на юридичному факультеті Вищих жіночих курсів і досконало володіла українською мовою, про що свідчить переклад нею на схилі років в 1958 році найкращої ліричної збірки класика української літератури Івана Франка "Зів'яле листя", хоча й проживала поетеса на цей час близько 60 років на теренах Росії.
Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову
Геніальна поетеса, гордість української нації Ліна Костенко сказала: "Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову". Звідси випливає, що тим, у кого відібрало мову, і тим, хто хоче цю мову відібрати у свого ж народу, нічого робити в нашій політиці. І не потрібно на кожному кроці говорити про патріотизм, не усвідомивши, що велика нація повинна мати єдину державну мову - мову свого народу, а її представники, дай Бог, нехай володіють і десятками мов.
Вікторія ЛЕВЧУК спеціально для сайту ПАНЯНКА
малюнок
"України
молодої"
Читайте також:
Документи: 1-10, 11-20, 21-30.
|
 |

|
 |
 |