 |
|
|
ЛЕГАЛЬНЕ КЛОНУВАННЯ
 Нещодавно мене якось вразила одна несподівана думка: цікаво, а як же мої колеги-журналісти розрізняють учасниць різноманітних дівочих поп-груп, із якими їм доводиться спілкуватись? От щодо себе я не можу бути повністю впевненою, що не сплутаю нікого ні з ким, якби вже я виконувала редакційне завдання.
Жартую, звісно. Але тут я хочу спитати цілком серйозно: яким чином глядачі на концертах можуть відрізнити співачок, яких вони прийшли послухати, від їхніх же колег? Для мене це загадка, і вже давно. Справа ж у тому, що такі колективи являють собою ніщо інше, як всього-на-всього продюсерський проект, такий собі різновид машинки для друкування грошей у шоу-бізнесі. Я розумію, звичайно, що мої слова можуть боляче вразити всіх палких шанувальників «ВІА Гри», «СМС», «Армії» та інших, менш відомих колективів.
До речі, зараз я маю на увазі не лише дівочі колективи, але, чомусь, саме дівочі найбільш розповсюджені в Україні, у сусідній Росії найбільші касові збори роблять «Корни», «Премьер-Министр», донедавна ще й «Иванушки», хоча й всілякі «Фабрики» та «Сливки» також непогано заробляють. Не знаю точно, хто і коли придумав взагалі такий вид шоу-біз проектів, як молодіжна поп-група, причому в нашому випадку всі учасниці мають бути юними красунями, і ніяк інакше.
Але дивіденди уже від цієї ідеї у всьому світі величезні. Достатньо лише згадати всесвітньо відомих «Spice Girls», типовий приклад дій дуже мудрих продюсерів Кріса та Боба Гербертів, батька та сина. Вони відчули саме потрібний момент і, оголосивши кастинг, зібрали колектив із різних за характером та зовнішністю, але однаково цікавих дівчат, дещо навчили їх сценічній майстерності, підібрали кілька пісень для першого альбому і — маємо! Один з найуспішніших колективів ХХ століття готовий! Причому, був виготовлений, як я вже й казала, типово й механічно, лише за потребами музичного ринку. Як, до речі, і «Backstreet Boys», механізм той же самий, та й цільова аудиторія однаковісінька — тинейджери!
Потім, побачивши шалений успіх «Наперчених дівчат», й інші продюсери заходились штампувати дівочі поп-колективи, так з`явились Destiny`s Child, All Saints, No Angels, дуже гарні і вдалі, як на мене, групи, невдалим було тільки одне — всі вони були другими у списку, лідерами на протязі всіх 90-х років залишались «Спайси». От тільки мене дещо дивує той факт, що вітчизняні продюсери ставляться до дівочих колективів не так відповідально, як їх західні колеги.
Що відрізняє перераховані мною проекти? Перш за все — дуже висока професійність. Так, пісні часто-густо примітивні із заїждженими ідеями, але мелодійні, музиканти дуже майстерні, причому й гадки не мають грати «під фанеру», кожна пісня чудово відшліфована виконанням десятками разів на репетиційних майданчиках, рухи на сцені також були поставлені гарним хореографом, коротше кажучи — жодних зауважень!
Дійсно, претензії можуть бути хіба що лише за зміст пісень, але на літній дискотеці у курортному місті іншого й не треба, музика спеціально для якісного відпочинку, і особисто я була б дуже щаслива, якби з`явились і вітчизняні поп-групи такого рівню. На жаль…. Одною з причин, чому зберігається така ситуація, я можу назвати те, що було оголошено на одному з музичних форумів: «Українська музика зараз чомусь відрізняється значною другорядністю по відношенню до Москви, російські правила вітчизняні продюсери тулять і до нашої естради, а значить, все, що вирішить зараз Пугачова, відразу ж стає правилом у Києві, а смаки в неї препогані….»
Чесно кажучи, я повністю згодна із цим. Особливістю вітчизняних колективів зараз є ще більша примітивність пісень, ніж у їх західних колег, а також значно більша оголеність. Ще одним питанням, яке я би залюбки задала… та хоча б Костянтину Меладзе! – є таке: «Чому зараз в Україні дівчині, яка хоче досягти успіху на естраді треба бути майстерною стриптизеркою?» Дійсно, якщо у вас є очі, і ви дивитесь музичні канали, то не могли не помітити у кліпах та концертах вітчизняних дівочих колективів характерних рухів, які завжди були притаманні лише представницям цілком визначеного типу професій.
Основне правило нашої нинішньої естради було назване ще рік тому у серіалі «Приречена бути зіркою» хитрою й пронирливою журналісткою Альбіною із так званої жовтої газети: «Основна твоя майбутня аудиторія складатиметься переважно з чоловіків, отже вони повинні тебе хотіти як жінку». Ось і все! На повну силу експлуатуються примітивні, тваринницькі чоловічі інстинкти, найголовніше тут – зовнішність, при подібному розкладі вміти співати зовсім і не потрібно!
Дивно, про правила відбору до таких колективів знають уже всі, окрім, мабуть, немовлят, а нічого не змінюється, анічогісінько! Час від часу черговий продюсер вирішує підзаробити, розпочинає кастинг, іноді з цією метою бізнесмени навіть їздять країною, щоб побачити вже абсолютно всіх достойних дівчат, але на кастингу, чесно кажучи, слухають дуже неуважно. Головним чином вони дивляться. На ноги, груди і всі інші частини, які можуть бути цікавими для більшості чоловіків із нормальною орієнтацією. Тому і не рідкість випадки, коли учасниці ВОКАЛЬНОГО колективу мають лише музичний слух та почуття ритму, із голосами проблема….
Якщо це стосується всіх учасниць, продюсер використовує фонограму, записану іншими співачками, якщо ж якийсь голосок, слабенький та невиразний, є хоч у когось із майбутніх зірочок, це вже можна вважати щасливим випадком. Тій бідоласі й доводиться «витягати» колектив на своїх плечах. Підтвердженням моїм словам може бути цілком реальна історія нашої ж рідної групи «ВІА Гра», як всім відомо, там час від часу відбуваються значні кадрові перестановки, дівчата закохуються, забувають про роботу і починають посилено займатись налагодженням приватного, а потім, і сімейного, життя.
І так само час від часу продюсери, Костюк та Меладзе влаштовують кастинги, продивляються сотні дівчат, яким в майбутньому доведеться лише мати розкішний вигляд на фоні гламурних декорацій у кліпах та на концертах. Так, із ними займаються співами викладачі з училищ, але, як правило, результати дуже слабенькі та невиразні. Після того, як групу залишила Альона Вінницька, Віронька Брежнєва на її місце була знайдена випадково, і так само була прийнята лише тому, що сама вона — симпатична і струнка білявка, дуже мила і жіночна.
Нещодавно вийшла сольна пісня цієї ж Брежнєвої, але вже під керівництвом московських продюсерів, які справедливо вирішили, що її ім’я вже саме може принести гроші, бо, що не кажи, а Віра Брежнєва — це вже бренд!
Крім всього, життя учасниці поп-групи проходить під цілковитим контролем продюсерів, з’являтись на вечірках без супроводу інших учасниць категорично заборонено, вдягатись всім також треба якомога однаковіше, інакше можна заробити чергову догану. Коротше, золота клітка. Але… надає можливість чудово влаштуватись в житті, знайти вигідного чоловіка, гарну роботу на майбутнє, що й доводять приклади тих же таки учасниць «Віагри».
Досягнувши своїх головних цілей, дівчата щоразу кидають продюсерів та «вигідне» місце, мабуть, тому, що найголовніше в житті, все таки, залишитись особистістю, нехай навіть маріонеткою бути зручніше….
Анна Бешлей
Музичний оглядач ПАНЯНКИ
Читайте також:
Документи: 1-10, 11-20, 21-30, 31-40, 41-50.
|
 |
|
 |
 |
