 |
|
|
УКРАЇНСЬКИЙ СЛЕНГ ПОТРІБНО ТВОРИТИ
 Доброго дня!
Я хочу відгукнутись на статтю Олександра Лебедя.
Цілком погоджуюсь, що в рекламі мова інколи страшенно ріже вуха.
Дійсно, все це через те, що більшість рекламщиків російськомовні, їм головне просунути продукт, а мова для них - щось дугорядне. А ще у цих рекламщиків є клієнти, які з якихось дивних пичин наполягають на тому чи іншому вживанні того чи іншого слова, хай навіть воно відверто неграмотно вжите, або ж це просто явна калька. Ось і виходить те, що виходидь на екрани.
До того ж така посада як коректор чи то літредактор у рекламних агентствах не надто шанована, а за хорошу роботу потрібно платити добре, - безкоштовно чи за мізер тепер не всяк гаразд працювати. А з журналами для молоді взагалі катастрофа. А ще закидають, що, мовляв, російську мову притісняють.
Калькування вкорінилося дуже і дуже глибоко, навіть в деяких українських видавництвах підлаштовують тексти під загальнозрозумілі шаблони.
Дарма. Мова наша бугатюща і надзвичайно досконала, засобів вира ження у ній не менше, ніж у будь-яких європейських мовах, вона осягнула і переклала безсмертні літературні твори. Про запозичення з англійської мови можна говорити нескінченно: мова рясніє новомодними калькувннями, на кшталт: кастинг, пресинг, імплементація, промоція, андеграунд, нонсенс і т.д.
До всіх цих слів в українській мові є нормальні відповідники.
Не можу погодитись з автором статті про те, що у наведеному уривку з "Над прірвою у житі" Селінджера" мова штучна, не підліткова. Адже автор сам наголошував, що вплив російської мови на підліткову свідомість надзвичайний, а отже український сленг потрібно творити, а творять його письменники і перекладачі. В українському перекладі збережений стиль, а в російському - звичайна констатація фактів.
Подивіться хоча б одну серію "Альфа". Хіба поганий переклад? З російським порівнювати просто не можна. В цьому випадку переклад покращив оригінал.
Дехто може закинути, що такі переклаи неадекватні, спотворюють оригінал. А хіба перекладає тільки мову, він пееркладає зміст. Та й фільми, що виходять на кіноекрани в українському перекладі переважають за якістю російські чи то не наполовину. А перекладають "мало і класику" тому що за гарну роботу потрібно так само гарно платити. Поцікавтесь скільки платять перекладачам за переклад книжки, - повірте не надто багато, а жити всі хочуть добре. Тому перекладачі перекладають для банків, рекламних агентств, бюро перекладів.
Якщо хтось і працює над перекладами художніх творів, то не заради грошей, а заради втіхи, читачів, мистецтва, якщо хочете. А проте таких альтруїстів надзвичайно мало... На жаль.
Я особисто стикаюся з мовними проблемами і зокрема з калькуванням, суржиком, які неіяк не вилізуть з людської свідомості. З такими проблемами потрібно боротися, що я і роблю, але ж мовна боротьба вдвічі важча, коли народ не бажає позбуватися мовних вад, збагачувати свою рідну мову. Сподіваюсь, що дубляж фільмів українською, перші україномовні глянцеві журнали, гарні переклади - ще один крок до часу, коли українська мова по-справжньому запанує на нашій Україні.
Ольга Зозуля
Від ПАНЯНКИ: Ми дякуємо Ользі за її думки і за те, що написала нам. Наш невеличкий колектив також допомагає і розвивати мову, і робити її чистішою, різноманітнішою. І ми впевнені, що разом це робитимемо успішніше, тому хочемо бачити Ольгу Зозулю серед наших постійних читачок та дописувачів.
Читайте також:
|
 |
|
 |
 |
